Посилання на блог комісії суспільно-гуманітарних дисциплін

https://komisiy.blogspot.com/

Враховуючи важливе значення правової освіти у розбудові України як правової держави, де честь, гідність і свобода-найвищі цінності  для українців,керуючись наказом департаменту освіти і науки  облдержадміністрації   669/0/212-17  від 24.11.2017   "Про затвердження Плану заходів з проведення у 2017 році Всеукраїнського тижня права" в Криворізькому професійному будівельному ліцеї з 01.12.2017 по 08.12.2017 року   відбувся  Всеукраїнський тиждень права ("Суспільно-гуманітаних дисциплін) В рамках тижня були проведені такі заходи  :

№ з/п	Дата проведення	Зміст         заходів
1.	1.12.2017р.	Інфомаційна лінійка " Я маю  право" Тематична  виставка : Права людини і громадянина в Україні"
2.	4.12.2017	Виставка" Страчені голодом : невідомий  геноцид українців" Кінолекторій Мандрівного фестивалю  документального кіно про права людини: "Боротьба Джамали" Анкетування учнів КПБЛ за темою: "Дотримання прав і свобод людини і громадянина в КПБЛ"
3.	5.12.2017	Зустріч   з  представниками ювенальної превенції  щодо  захисту прав дитини                     Лекція щодо реалізації  соціальних прав людини  від представників благодійної організації " Мережа"( профілактика ВІЛ/ СНІДУ)          День  історії рідного краю "Кривий Ріг- моє місто" Конкурс на краще есе, відеоролік, проект.

                                                           

4.	6.12.2017	Проект" Співпраця поліції та громади  Кривого Рогу-запорука порядку та публічної безпеки" Інформаційна зустріч
5	7.12.2017	Інтелектуальна гра " Правовий батл" Презентація правового проекту: Молодь КПБЛ про права людини
6.	8.12.2017	Проведення    Всеукраїнського уроку на тему: " Права людини" з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини

                                         Окрім того,   учні взяли участь у Всеукраїнській учнівській  олімпіаді  серед учнів І курсу  ( в режимі он-лайн, НМЦ ПТО, ІІ етап обласний) з навчальної дисципліни «Правознавство». До участі в тижні була залучена  освітянска спільнота КПБЛ, учні, представники  різних юридичних установ та організацій( Кривоворізьке міське правозахисне товариство, представники ювенальної превенції, представники управління патрульної  поліціїблагодійна  організаціія " Мережа")

 

"Молодь КПБЛ за права людини"

Усвідомлюючи свою роль та відповідальність за творення сьогодення та майбутнє України, ми   об'єдналися навколо  утвердження  прав людини як найвищої цінності,  і створили відео проект " Молодь КПБЛ про права людини" Сподіваючись що відданість  та повага до вічних європейських цінностей, згуртує  кожного  громадянина України, нашу молодь, та всіх небайдужих  у боротьбі за своє право бути вільними.

Сьогодні – Міжнародний день прав людини

Свобода означає абсолютне верховенство прав людини.
Франклін Рузвельт

10 грудня святкують Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

Головна мета Міжнародного дня прав людини – торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного. Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики.

Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

У Міжнародний день прав людини зазвичай згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.

У Загальній декларації прав людини задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и торгівлі людьми; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Від 1950 року, цього дня у світі й відзначаючи Міжнародний День прав людини, проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру. 

21 листопада-День Гі́дності та Свободи!

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи», спрямований на належне відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи, вшанування громадянського подвигу учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності, а також зважаючи на важливе значення цих подій для утвердження демократичних цінностей, ідеалів свободи і справедливості та європейського шляху розвитку України.

28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників

Боротьба за визволення України тривала 680 діб і складалася з ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська — з 13 серпня по 22 вересня 1943 року, Корсунь-Шевченківська операція — з 24 грудня 1943 року по 17 лютого 1944 року, Львівсько-Сандомирська — з 13 липня по 29 серпня 1944 року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата  8 вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28 жовтня 1944 року.

Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року, а основні бої тривали з січня 1943 по осінь 1944 року. Битва на Курській дузі
(5 липня — 23 серпня 1943 г.) стала завершенням корінного перелому в ході війни. Перемога в цій битві відкрила можливість  широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку. 23 серпня 1943 року був звільнений Харків, практично повністю зруйнований окупантами.

У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав за будь-яку ціну звільнити Київ до річниці Жовтневої революції 1917 р. Ціною величезних людських втрат радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили місто. За визволення столиці України понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

1944 р. командування силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, здійснило серію блискучих наступальних операцій, остаточно визволивши територію України. Радянським військам протистояла гітлерівська група армій «Південь» (командувач — генерал-фельдмаршал Е. Манштейн, з березня — генерал В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. осіб.

Отже, битва за визволення України тривала 22 місяці.  Після вигнання ворога з української землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Південно-Східної Європи.

Війська 1-го Українського фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у квітні-травні 1945 р. разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін.

2, 3, 4-й Українські фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Українського фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сході.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території України цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події.

Сьогодні ми приєднуємося до вшанування всіх, хто відстояв свободу і незалежність нашої Батьківщини! З Днем визволення України!

День пам’яті ! Геноцид еліти!

27 жовтня – День пам’яті – 80 років із часу масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох

Урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія стало місцем поховання для в’язнів Соловецьких таборів, яких знищували на материку, а також в’язнів Біломорсько-Балтійського канау. 27 жовтня, 1 – 4 листопада 1937 року тут було розстріляно 1111 осіб, серед яких 170 українців. Це – письменники, вчені, актори. Про урочище Сандармох як могильник НКВС стало відомо 1997 року, коли на базі архівних матеріалів його розшукав дослідник і правозахисник з Петрозаводська Юрій Дмітрієв разом із головою “Меморіялу” з Петербурга Веніамином Іоффе. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

В  списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, були Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші.

День в історії

Цей день в історії України!

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Цікаво ,корисно,актуально!

https://ukrainatoday.com.ua/znamenni-i-pamyatni-dati-2018-roku/