День визволення України від німецько – фашистських загарбників.

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 75 річницю.

Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. 

Джура чи отаман. Що ви знаєте про українське козацтво?

https://www.radiosvoboda.org/a/quiz-djura-or-ataman/28790272.html

14 жовтня: Свято Покрови, День Захисника України та День козацтва

День знань

День знань — символ чистоти, доброти. Це початок навчального року! Це чудовий привід зібратися з думками і зануритися в бездонний океан науки. Нехай новий навчальний рік пройде щасливо і результативно як для учнів, так і для педагогів. Нових відкриттів і вражень вам у новому  навчальному році!

Найкраща церемонія за усі часи! Зворушлива, чуттєва,неймовірна!

Хід гідності до Дня незалежності 2019

https://www.youtube.com/watch?v=xzdx_EdZsvc

Промова президента України Володимира Зеленського до Дня незалежності 

https://www.youtube.com/watch?v=7CY6ZAoG7h0

Гімн України під час святкування Дня незалежності 2019

https://www.youtube.com/watch?v=OqnioRdWqXE

"А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни" Ліна Костенко

День Конституції України

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

День скорботи і вшанува́ння па́м'яті жертв війни

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті.

Друга світова війна - найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941р. вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українська земля понесла надзвичайні втрати. Загалом – це 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Сьогодні вже мало залишилося в живих тих, хто зі зброєю в руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше.

Імена всіх визволителів назвати не можна, однак ми вклоняємося їхньому подвигу, вони назавжди залишаться в історії рідного краю. Головне, щоб про них пам’ятали, бо саме ця пам'ять передається із покоління в покоління, не даючи померкнути славі тих героїчних подій. Про вознесенців - визволителів пишуть книги та пісні, розказують легенди, їм присвячують кінострічки. На їх честь названо багато вулиць нашого міста.

Безсмертному подвигу, ратній звитязі рядових бійців і командирів, партизанів і підпільників, відомих воєначальників, учасників Руху Опору за межами Батьківщини, усім тим, хто в червні 1941 року піднявся на священний бій з фашистами, а також тим, хто кував перемогу в тилу, працюючи на заводах і фабриках, у наукових установах, на ланах і фермах, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах ми схиляємо голови. Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Будемо свято передавати цю пам’ять іншим поколінням. 

14 червня День жалоби...

П'ять років з дня катастрофи Іл-76. У містах України вшанують пам'ять загиблих військових.

Унаслідок авіакатастрофи загинуло 49 військовослужбовців ЗСУ.

14 червня виповниться п'ять років, відколи біля луганського аеродрому терористи самопроголошеної "ЛНР" з переносної зенітно-ракетної установки підбили військово-транспортний літак Іл-76 МД.

В авіакатастрофі загинуло 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу - військовослужбовців 25-ї гвардійської військово-транспортної авіабригади з Мелітополя. Втрат такого масштабу до цього не було ні в самій авіачастині, ні в оборонному відомстві, ні в усій Україні.

Європейський тиждень

Толерантність це  -надати можливість іншому бути самим собою.

З чого потрібно почати у цій справі та філософії поведінки?

Відповідь очевидна!

З пізнання себе та своїх особистих якостей як Людини.
Ми пізнавали: тестувалися, вчилися на тренінгу, створили відео проект як підсумок своїх зусиль та досягнень.

https://www.youtube.com/watch?v=eZlKdK_R5bQ

19 травня в Україні День пам'яті жертв політичних репресій

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до роковин Великого терору.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакета реформ.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення» або ж депортований за національною ознакою.

9 травня- День перемоги над нацизмом

«

1 травня – День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих – це свято, що відзначається в 143 країнах світу (зокрема, в Україні).
Цей день бере початок в Сполучених Штатах Америки. У 1886 році в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією, в результаті якого шість робітників було вбито, а п’ятдесят поранено. На наступний день у Чикаго відбувся мітинг проти поліцейської розправи. П’ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.
У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 році в Австро-Угорській і Російській імперіях, Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, День робітничої солідарності трудящих було вперше масово відзначено у Львові 1890 році. Після того як у 1905 році на демонстрацію зібралося близько 10 тисяч людей, свято почали проводити регулярно.
У СРСР День робітничої солідарності трудящих довгі роки було основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС останній раз піднялося на трибуну Мавзолею для проведення офіційної першотравневої демонстрації.
День міжнародної солідарності трудящих стало способом публічного проголошення соціальних вимог робочого класу, днем солідарності усіх, хто готовий виходити на демонстрації, щоб заявити про свої права та потреби.
У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка на той момент стала незалежною, свято зберегло свою колишню назву.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 92 Конституції України державні свята встановлюються виключно законами України. Згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України, 1 і 2 травня визначено в Україні як Міжнародний день солідарності трудящих та є святковими неробочими днями.

Чорнобиль: 12 фактів про аварію, місто і тварин

Вибух на Чорнобильській АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства. Цьогоріч минає 33 роки від дня страшної трагедії.

Що було та що змінилось у зоні відчуження біля ЧАЕС – читайте у пізнавальному матеріалі.

Чорнобильська катастрофа: надпотужний вибух

Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму.

Читайте також: Чорнобиль 33 роки по тому: уся правда про катастрофу ЧАЕС

А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

Цифра

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.

Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1,9 млн людей в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.

Чорнобильська катастрофа у цифрах

Було евакуйовано 47 500 жителів Прип'яті. Зараз у зоні відчуження проживає 140 осіб – так званих самопоселенців.

Читайте також: Прип'ять: місто втраченого майбутнього

Близько 7 мільйонам людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію.

На той час ЧАЕС з її чотирма блоками забезпечувала 10% від потреб України в електроенергії. А уряд хотів збудувати ще два енергоблоки, але так і не встиг.

Аварія в Чорнобилі: особливе маркування

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками.

До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС "Фукусіма-1" у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.

Не Україна

Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.

Чорнобильська катастрофа сталась у 1986 році

Жителі країни на собі відчули дію радіаційного забруднення, п'ята частина земель вважається слабо зараженою радіацією, що зробило грунт непридатним для вирощування культур.

Читайте також: Чорнобиль в інфографіці: як сталася аварія і що буде в зоні відчуження

В країні почастішали випадки лейкемії і раку щитовидної залози, люди частіше звертаються до медиків з серцево-судинними захворюваннями.

"Серце" хасидизму

Місто Чорнобиль у другій половині ХVIII століття було одним із головних центрів хасидизму, який за своєю значущістю не поступався Умані. Наприкінці ХІХ століття населення міста становило понад 10 тисяч осіб, з яких понад дві третини були євреями. У місті було близько 10 синагог.

Що таке хасидизм? Це містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою.

Аварія в Чорнобилі: рудий ліс

Потужний витік радіації "пофарбував" ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається "Рудий ліс".

Рудий ліс у Чорнобилі

Небезпечні зони

Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової зони в десятки разів небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЕС.

Зокрема, однією з таких зон є стела "ЧАЕС ім. В.І.Леніна" – тут радіаційний фон може сягати аж 1200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не перевищує 300 мкР/год. Для порівняння, радіаційний фон Києва становить близько 11 мкР/год.

Проект "Укриття"

Спорудження "укриття" у вигляді арки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС розпочалось у 2012 році.

Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108 метрів. Вага конструкцій сягає 29 000 тонн. Щодня над будівництвом арки працювало близько 3000 осіб.

Будівництво "Укриття" над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС

Європейські дороги

Ага, зараз будете здивовані або й взагалі не повірите, але дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни.

Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.

Чорнобильська катастрофа: нове життя

Природа, позбавлена ​​впливу людини протягом 30 років, завирувала у зоні ЧАЕС з новою силою – Чорнобиль кишить дикими тваринами.

Чорнобиль кишить дикими тваринами

Популяція та різноманіття видів у зоні відчуження можуть конкурувати із найвідомішими заповідниками та національними парками світу.

Тут процвітає популяція вовків, оленів, орлів, бобрів, лисиць та інших тварин. А також тут знову з’явились унікальні для нашої країни бурі ведмеді.

Читайте також: На Чорнобильській станції у 1986 році стався ядерний вибух, – шведські вчені

У зоні відчуження науковці також зафіксували рисей, диких кабанів, лосів, зайців, річкових видр, косуль, сов, журавлів та інших тварин.

Також у зоні відчуження є кілька видів кажанів, які занесені до міжнародної "Червоної книги".

Чорнобиль кишить унікальними тваринами

Також історія про Чорнобиль увійшла до короткометражного фільму-мандрівки шотландського поп-рок співака Паоло Нутіні. Кліп знімався на пісню "Iron Sky". Відео переглянули понад 2 млн разів.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=5&v=WoCSeIY0xdo

Маловідомі факти про геніальну Ліну Костенко.

19 березня виповнюється 89 років українській письменниці-шістдесятниці Ліні Костенко.

Поетичні та прозові твори Ліни Василівни – це must read не лише для школярів, а й для кожного свідомого дорослого українця

Геніальна письменниця  завжди йшла напролом, не боялась влади і відкрито висловлювала власну позицію. Навіть коли вона мовчала, замість неї говорили її поезія і проза…

До дня народження великої поетеси редакція Популярне приготувала 9 маловідомих фактів про Ліну Василівну Костенко, про які ти, швидше за все, не знав. (Бонус: у статті тебе також чекають рідкісні світлини письменниці.)

1. Ліна Василівна народилась у сім’ї вчителів. У 15 майбутні поетеса вже читала Дідро, Платона й Аристотеля.

2. Справжня слава на поетесу чекала після виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», відзначеного Шевченківською премією.

3. За словами поета Василя Сома, який проживав у одній кімнаті в гуртожитку з Васелем Симоненком, його товариш задивлявся на молоду Костенко: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

4. Як згадує Дмитро Павличко, Ліна Костенко в 20 років була екстравагантною й палила.

5. У 1963 році Ліна Костенко разом з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники», у якому розповідалось про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант  «Хто повернеться – долюбить» так змінили, що письменниця відмовилася від авторства.

6. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, яке хотів їй вручити Віктор Ющенко, після чого її цитата «Політичної біжутерії не ношу» стала крилатим виразом.

7. Улюблений музичний твір Ліни Костенко – «Реквієм» Верді.

8. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони.

9. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця. А от син поетеси працює програмістом у Сполучениї Штатах. Онучка Ліни Василівни Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті «Ля Сап’єнца», де її мама завідує кафедрою україністики.

Ліна Костенко була і лишається достойним прикладом для наслідування! Поділись цікавими фактами про улюблену письменницю з друзями.

Сьогодні Ліні Костенко - 89! Вітаємо!

День визволення міста Кривого Рогу від німецько-фашистських загарбників

Сьогодні в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду...

Небесна сотня, це не тільки ті, кого було вбито у наприкінці лютого у центрі української столиці, це також  ті, хто виступив проти режиму в  усіх куточках країни, а  потім зникли  безвісті, чи були замордовані.Це всі, хто віддав життя за свободу, волю та незалежність України.
19-20  лютого у стінах нашого навчального закладу був проведений урок-реквієм «Герої не вмирають" та акція памяті  " Янголи, які  тримають українське небо, на  честь загиблих героїв Євромайдану.

Небесна сотня. Зима, що нас змінила.

https://www.youtube.com/watch?v=h6XQYnTcg28&list=PLk0GCvdNqU0wwFU2IxSeCCYJLVEJp1_XD

Небесна Сотня

https://www.youtube.com/watch?v=sINSTpBmCLo

Протистояння в Україні 18-21 лютого 2014 Революція гідності

Протистояння в Україні 18-21 лютого 2014 — силове протистояння між силовиками та протестувальниками, завершальний етап Революції гідності. Результатом подій стало відсторонення 22 лютого Верховною Радою від виконання обов'язків Президента України Віктора Януковича та призначення дострокових президентських виборів на 25 травня 2014 року^[. Під час протистояння за інформацією МОЗ України загинули 82 особи (71 демонстрант та 11 правоохоронців), постраждалими стали 622 людини

15 лютого в Україні відзначать 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Війна в Афганістані – це трагедія сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє.

Ця війна почалася 1979 року і тривала до 1989 року.

Офіційний саундтрек та трейлер до фільму "Крути 1918"

https://www.youtube.com/watch?v=BLMT0qhr8kw


https://www.youtube.com/watch?v=IpO9ao3vTA4

101 рік бою під Крутами...

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!» –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

Микола Луків