Європейський тиждень

Толерантність це  -надати можливість іншому бути самим собою.

З чого потрібно почати у цій справі та філософії поведінки?

Відповідь очевидна!

З пізнання себе та своїх особистих якостей як Людини.
Ми пізнавали: тестувалися, вчилися на тренінгу, створили відео проект як підсумок своїх зусиль та досягнень.

https://www.youtube.com/watch?v=eZlKdK_R5bQ

19 травня в Україні День пам'яті жертв політичних репресій

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до роковин Великого терору.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакета реформ.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення» або ж депортований за національною ознакою.

9 травня- День перемоги над нацизмом

«

1 травня – День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих – це свято, що відзначається в 143 країнах світу (зокрема, в Україні).
Цей день бере початок в Сполучених Штатах Америки. У 1886 році в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією, в результаті якого шість робітників було вбито, а п’ятдесят поранено. На наступний день у Чикаго відбувся мітинг проти поліцейської розправи. П’ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.
У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 році в Австро-Угорській і Російській імперіях, Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, День робітничої солідарності трудящих було вперше масово відзначено у Львові 1890 році. Після того як у 1905 році на демонстрацію зібралося близько 10 тисяч людей, свято почали проводити регулярно.
У СРСР День робітничої солідарності трудящих довгі роки було основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС останній раз піднялося на трибуну Мавзолею для проведення офіційної першотравневої демонстрації.
День міжнародної солідарності трудящих стало способом публічного проголошення соціальних вимог робочого класу, днем солідарності усіх, хто готовий виходити на демонстрації, щоб заявити про свої права та потреби.
У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка на той момент стала незалежною, свято зберегло свою колишню назву.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 92 Конституції України державні свята встановлюються виключно законами України. Згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України, 1 і 2 травня визначено в Україні як Міжнародний день солідарності трудящих та є святковими неробочими днями.

Чорнобиль: 12 фактів про аварію, місто і тварин

Вибух на Чорнобильській АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства. Цьогоріч минає 33 роки від дня страшної трагедії.

Що було та що змінилось у зоні відчуження біля ЧАЕС – читайте у пізнавальному матеріалі.

Чорнобильська катастрофа: надпотужний вибух

Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму.

Читайте також: Чорнобиль 33 роки по тому: уся правда про катастрофу ЧАЕС

А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

Цифра

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.

Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1,9 млн людей в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.

Чорнобильська катастрофа у цифрах

Було евакуйовано 47 500 жителів Прип'яті. Зараз у зоні відчуження проживає 140 осіб – так званих самопоселенців.

Читайте також: Прип'ять: місто втраченого майбутнього

Близько 7 мільйонам людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію.

На той час ЧАЕС з її чотирма блоками забезпечувала 10% від потреб України в електроенергії. А уряд хотів збудувати ще два енергоблоки, але так і не встиг.

Аварія в Чорнобилі: особливе маркування

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками.

До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС "Фукусіма-1" у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.

Не Україна

Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.

Чорнобильська катастрофа сталась у 1986 році

Жителі країни на собі відчули дію радіаційного забруднення, п'ята частина земель вважається слабо зараженою радіацією, що зробило грунт непридатним для вирощування культур.

Читайте також: Чорнобиль в інфографіці: як сталася аварія і що буде в зоні відчуження

В країні почастішали випадки лейкемії і раку щитовидної залози, люди частіше звертаються до медиків з серцево-судинними захворюваннями.

"Серце" хасидизму

Місто Чорнобиль у другій половині ХVIII століття було одним із головних центрів хасидизму, який за своєю значущістю не поступався Умані. Наприкінці ХІХ століття населення міста становило понад 10 тисяч осіб, з яких понад дві третини були євреями. У місті було близько 10 синагог.

Що таке хасидизм? Це містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою.

Аварія в Чорнобилі: рудий ліс

Потужний витік радіації "пофарбував" ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається "Рудий ліс".

Рудий ліс у Чорнобилі

Небезпечні зони

Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової зони в десятки разів небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЕС.

Зокрема, однією з таких зон є стела "ЧАЕС ім. В.І.Леніна" – тут радіаційний фон може сягати аж 1200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не перевищує 300 мкР/год. Для порівняння, радіаційний фон Києва становить близько 11 мкР/год.

Проект "Укриття"

Спорудження "укриття" у вигляді арки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС розпочалось у 2012 році.

Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108 метрів. Вага конструкцій сягає 29 000 тонн. Щодня над будівництвом арки працювало близько 3000 осіб.

Будівництво "Укриття" над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС

Європейські дороги

Ага, зараз будете здивовані або й взагалі не повірите, але дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни.

Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.

Чорнобильська катастрофа: нове життя

Природа, позбавлена ​​впливу людини протягом 30 років, завирувала у зоні ЧАЕС з новою силою – Чорнобиль кишить дикими тваринами.

Чорнобиль кишить дикими тваринами

Популяція та різноманіття видів у зоні відчуження можуть конкурувати із найвідомішими заповідниками та національними парками світу.

Тут процвітає популяція вовків, оленів, орлів, бобрів, лисиць та інших тварин. А також тут знову з’явились унікальні для нашої країни бурі ведмеді.

Читайте також: На Чорнобильській станції у 1986 році стався ядерний вибух, – шведські вчені

У зоні відчуження науковці також зафіксували рисей, диких кабанів, лосів, зайців, річкових видр, косуль, сов, журавлів та інших тварин.

Також у зоні відчуження є кілька видів кажанів, які занесені до міжнародної "Червоної книги".

Чорнобиль кишить унікальними тваринами

Також історія про Чорнобиль увійшла до короткометражного фільму-мандрівки шотландського поп-рок співака Паоло Нутіні. Кліп знімався на пісню "Iron Sky". Відео переглянули понад 2 млн разів.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=5&v=WoCSeIY0xdo