середа, 1 травня 2019 р.

1 травня – День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих – це свято, що відзначається в 143 країнах світу (зокрема, в Україні).
Цей день бере початок в Сполучених Штатах Америки. У 1886 році в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією, в результаті якого шість робітників було вбито, а п’ятдесят поранено. На наступний день у Чикаго відбувся мітинг проти поліцейської розправи. П’ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.
У липні 1889 року Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 році в Австро-Угорській і Російській імперіях, Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, День робітничої солідарності трудящих було вперше масово відзначено у Львові 1890 році. Після того як у 1905 році на демонстрацію зібралося близько 10 тисяч людей, свято почали проводити регулярно.
У СРСР День робітничої солідарності трудящих довгі роки було основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС останній раз піднялося на трибуну Мавзолею для проведення офіційної першотравневої демонстрації.
День міжнародної солідарності трудящих стало способом публічного проголошення соціальних вимог робочого класу, днем солідарності усіх, хто готовий виходити на демонстрації, щоб заявити про свої права та потреби.
У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у свято Весни і Праці. В Україні, яка на той момент стала незалежною, свято зберегло свою колишню назву.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 92 Конституції України державні свята встановлюються виключно законами України. Згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України, 1 і 2 травня визначено в Україні як Міжнародний день солідарності трудящих та є святковими неробочими днями.

Чорнобиль: 12 фактів про аварію, місто і тварин

Вибух на Чорнобильській АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства. Цьогоріч минає 33 роки від дня страшної трагедії.
Що було та що змінилось у зоні відчуження біля ЧАЕС – читайте у пізнавальному матеріалі.

Чорнобильська катастрофа: надпотужний вибух

Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму.
А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.

Цифра

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами.
Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1,9 млн людей в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.
Чорнобиль
Чорнобильська катастрофа у цифрах
Було евакуйовано 47 500 жителів Прип'яті. Зараз у зоні відчуження проживає 140 осіб – так званих самопоселенців.
Близько 7 мільйонам людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію.
На той час ЧАЕС з її чотирма блоками забезпечувала 10% від потреб України в електроенергії. А уряд хотів збудувати ще два енергоблоки, але так і не встиг.

Аварія в Чорнобилі: особливе маркування

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками.
До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС "Фукусіма-1" у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.

Не Україна

Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.
Чорнобильська катастрофа
Чорнобильська катастрофа сталась у 1986 році
Жителі країни на собі відчули дію радіаційного забруднення, п'ята частина земель вважається слабо зараженою радіацією, що зробило грунт непридатним для вирощування культур.
В країні почастішали випадки лейкемії і раку щитовидної залози, люди частіше звертаються до медиків з серцево-судинними захворюваннями.

"Серце" хасидизму

Місто Чорнобиль у другій половині ХVIII століття було одним із головних центрів хасидизму, який за своєю значущістю не поступався Умані. Наприкінці ХІХ століття населення міста становило понад 10 тисяч осіб, з яких понад дві третини були євреями. У місті було близько 10 синагог.
Що таке хасидизм? Це містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою.

Аварія в Чорнобилі: рудий ліс

Потужний витік радіації "пофарбував" ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається "Рудий ліс".
Рудий ліс у Чорнобилі
Рудий ліс у Чорнобилі

Небезпечні зони

Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової зони в десятки разів небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЕС.
Зокрема, однією з таких зон є стела "ЧАЕС ім. В.І.Леніна" – тут радіаційний фон може сягати аж 1200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не перевищує 300 мкР/год. Для порівняння, радіаційний фон Києва становить близько 11 мкР/год.

Проект "Укриття"

Спорудження "укриття" у вигляді арки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС розпочалось у 2012 році.
Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108 метрів. Вага конструкцій сягає 29 000 тонн. Щодня над будівництвом арки працювало близько 3000 осіб.
Будівництво
Будівництво "Укриття" над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС

Європейські дороги

Ага, зараз будете здивовані або й взагалі не повірите, але дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни.
Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.

Чорнобильська катастрофа: нове життя

Природа, позбавлена ​​впливу людини протягом 30 років, завирувала у зоні ЧАЕС з новою силою – Чорнобиль кишить дикими тваринами.
Чорнобиль кишить дикими тваринами
Популяція та різноманіття видів у зоні відчуження можуть конкурувати із найвідомішими заповідниками та національними парками світу.
Тут процвітає популяція вовків, оленів, орлів, бобрів, лисиць та інших тварин. А також тут знову з’явились унікальні для нашої країни бурі ведмеді.
У зоні відчуження науковці також зафіксували рисей, диких кабанів, лосів, зайців, річкових видр, косуль, сов, журавлів та інших тварин.
Також у зоні відчуження є кілька видів кажанів, які занесені до міжнародної "Червоної книги".
Чорнобиль кишить дикими тваринами.
Чорнобиль кишить унікальними тваринами


Також історія про Чорнобиль увійшла до короткометражного фільму-мандрівки шотландського поп-рок співака Паоло Нутіні. Кліп знімався на пісню "Iron Sky". Відео переглянули понад 2 млн разів.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=5&v=WoCSeIY0xdo

вівторок, 19 березня 2019 р.

Маловідомі факти про геніальну Ліну Костенко.

19 березня виповнюється 89 років українській письменниці-шістдесятниці Ліні Костенко.
Поетичні та прозові твори Ліни Василівни – це must read не лише для школярів, а й для кожного свідомого дорослого українця
Геніальна письменниця  завжди йшла напролом, не боялась влади і відкрито висловлювала власну позицію. Навіть коли вона мовчала, замість неї говорили її поезія і проза…
До дня народження великої поетеси редакція Популярне приготувала 9 маловідомих фактів про Ліну Василівну Костенко, про які ти, швидше за все, не знав. (Бонус: у статті тебе також чекають рідкісні світлини письменниці.)

1. Ліна Василівна народилась у сім’ї вчителів. У 15 майбутні поетеса вже читала Дідро, Платона й Аристотеля.
2. Справжня слава на поетесу чекала після виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», відзначеного Шевченківською премією.
3. За словами поета Василя Сома, який проживав у одній кімнаті в гуртожитку з Васелем Симоненком, його товариш задивлявся на молоду Костенко: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».
4. Як згадує Дмитро Павличко, Ліна Костенко в 20 років була екстравагантною й палила.
5. У 1963 році Ліна Костенко разом з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники», у якому розповідалось про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант  «Хто повернеться – долюбить» так змінили, що письменниця відмовилася від авторства.
6. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, яке хотів їй вручити Віктор Ющенко, після чого її цитата «Політичної біжутерії не ношу» стала крилатим виразом.
7. Улюблений музичний твір Ліни Костенко – «Реквієм» Верді.
8. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони.
9. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця. А от син поетеси працює програмістом у Сполучениї Штатах. Онучка Ліни Василівни Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті «Ля Сап’єнца», де її мама завідує кафедрою україністики.
Ліна Костенко була і лишається достойним прикладом для наслідування! Поділись цікавими фактами про улюблену письменницю з друзями.

Сьогодні Ліні Костенко - 89! Вітаємо!

середа, 20 лютого 2019 р.

Сьогодні в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні



Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду...
Небесна сотня, це не тільки ті, кого було вбито у наприкінці лютого у центрі української столиці, це також  ті, хто виступив проти режиму в  усіх куточках країни, а  потім зникли  безвісті, чи були замордовані.Це всі, хто віддав життя за свободу, волю та незалежність України.
19-20  лютого у стінах нашого навчального закладу був проведений урок-реквієм «Герої не вмирають" та акція памяті  " Янголи, які  тримають українське небо, на  честь загиблих героїв Євромайдану.







Небесна сотня. Зима, що нас змінила.

Historia magistra vitae

Historia magistra vitae
Перед самим обрієм далеко сидить на камені абсолютна, вічна Людина, що володіє ключем загадок...А. Бретон