середу, 27 травня 2020 р.
пʼятницю, 22 травня 2020 р.
середу, 20 травня 2020 р.
Дистанційне навчання за розкладом
4 гр Історія України Тестові завдання:
1.Про яку подію йде мова:
" Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших
продуктів харчування у селян представниками радянської влади. Радянська влада
безпосередньо призвела до вбивства селян у мільйонних масштабах. Ця подія була
викликана свідомими і цілеспрямованими заходами вищого
керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі
зі Сталіним, розрахованими на придушення українського
національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Померло від 2,2 до 7,5 млн осіб".
варіанти відповідей
а
Червоний терор
б
Сталінські репресії в 1930 - роках
в
Голодомор в Україні (1946—1947)
г
Голодомор в Україні (1932—1933)
2.Про що йде мова:
" Масові репресії, що здійснювалися в СРСР в
1930-і — 1950-і роки. До репресивних акцій можна віднести геноцид
українців, чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після
1952 р. КПРС) та НКВС, розкуркулення, депортації цілих
етнічних груп, гоніння проти «соціально чужих елементів» і «саботажників»,
масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу ".
варіанти відповідей
а
Червоний терор
б
Білий терор
в
Сталінські репресії
г
Голодомор 1932 - 1933 рр.
3.На малюнку зображено Памятник ..........
варіанти відповідей
а
княгині Ользі
б
дівчині з легенди
в
жертвам Холокоста
г5.
жертвам Голодомора
4.Липський Володимир Іполитович
варіанти відповідей
а
б
в
г
5.Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптор: М. Г. Манізер.
Встановлено: 24 березня 1935 р.
В якому місті встановлено цей пам'ятник?
варіанти відповідей
а
Київ
б
Львів
в
Харків
г
Полтава
д
Херсон
Причини колективізації:
(4 правильні відповіді)
варіанти відповідей
а
Ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на думку
більшовиків, був джерелом капіталізму на селі; ліквідація куркульства як класу.
б
Необхідність створення матеріально-технічної бази для
економічної самостійності країни за умов ворожого оточення і можливої
економічної ізоляції.
в
Перетворення неконтрольованих державою індивідуальних селянських
господарств у велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному
керівництву
г
Забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування й
сировиною;
д
Прагнення влади до зміни соціально-класової структури населення
в бік збільшення робітничого класу.
е
Налагодження каналу перекачування коштів на потреби
індустріалізації із села до міста;
є
Використання безкоштовної примусової праці політичних в’язнів.
Івано-Франківськ
7.Результати та наслідки індустріалізації:
( 3 правильні відповіді)
варіанти відповідей
а
поділ українських земель між двома державами
б
глибокий розкол серед української політичної еліти
в
Перехід до насильницької колективізації.
г
Перетворення України з аграрної в індустріально-аграрну країну.
д
Голодомор 1932-33 рр..
е
Занепало економічне та культурне життя України
8.Про кого йде мова:
" український політичний діяч, один із чільних
ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття[1], після
розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б[2]. Борець
за незалежність України у ХХ сторіччі ".
варіанти відповідей
а
б
в
г
9.1924 рік
варіанти відповідей
а
Антирумунське повстання в с.Татарбунари та
інших селах Південної Бессарабії. Загальна кількість учасників виступу сягнула
6 тис. чоловік. Над вцілілими українцями румунська влада організувала
"Процес 500".
б
Польська "пацифікація" в Східній
Галичині.
в
Мюнхенська угода, яка передбачала передачу
від Чехословаччини Судетську область і визвала урядову кризу в Чехословаччині
г
Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР і
таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа – Молотова).
10.
2 листопада 1938 рік -
варіанти відповідей
а
Надання Закарпаттю автономних прав у складі Чехословаччини. Уряд
Закарпаття очолив угрофіл А.Бродій, а через декілька днів А.Волошин.
б
Німеччина та Італія провели у Відні арбітраж, який розділив
Закарпаття. Значна його частина зі 180-тисячами населення та найбільшими
містами: Ужгородом, Береговим, Мукачевом було передано Угорщині.
в
Угорські війська окупували Карпатську Україну.
г
Напад Червоної армії на Польщу. Початок так званого
"визвольного походу".
11.Позначте назву політики більшовиків, про яку йдеться в
наведеному уривку документа: " Приватне господарювання допускалося
головним чином на дрібних заводах і фабриках. Дрібна промисловість передавалася
в оренду. За порівняно короткий час було здано в оренду 5200 підприємств, тобто
половину наявного фонду,,,"
варіанти відповідей
а
"воєнний комунізм"
б
НЕП
в
радянізація
г
індустріалізація
12.У якому році Українська СРР стала складовою СРСР?
варіанти відповідей
а
1919 р.
б
1920 р.
в
1921 р.
г
1922 р.
понеділок, 18 травня 2020 р.
Хочу розповісти вам про 18 травня 1944 року. Jamala | Джамала
Хочу розповісти вам про 18 травня 1944 року.
⠀Це уже особиста історія. Це трагедія моєї родини.
⠀Зранку 18 травня мою прабабусю Назилхан з п’ятьма маленьким дітьми на руках посадили в товарні вагони і відправили до Середньої Азії. В той час коли мій прадідусь був на війні:(
Їхали вони в жахливих умовах майже два тижні. Найменша дитина, донечка, на жаль, померла в дорозі. Дівчинку не дали поховати, радянські солдати забрали її у матері.
⠀Мені пощастило, я знала свою прабабусю, дитиною спілкувалася з нею. Хоча я була дуже мала, щоб розпитати більше. Але я пам’ятаю, що мої дідусь і бабуся, мої батьки розповідали історію цього дня. Щоб ми з сестрою знали і пам’ятали.
⠀Багато людей загинуло, зникли безвісти, не народились... переписана і загублена справжня історія, знищена архітектура, культура. Неможливо оцінити всі втрати.
⠀Найменше, що ми всі можемо зробити - пам’ятати.
⠀У нас з татом була традиція - кожного 18 травня ми їздили на мітинг в Сімферополь. Це був не тільки День пам’яті, це був день зустрічей. Багато родичів, друзів зустрічались на площі.
Дуже хочу, щоб мій син, як колись і маленька я, приходив на площу в Криму і вшановував пам’ять померлих. Щоб він знав і пам’ятав історію кримськотатарського народу.
⠀
18 ТРАВНЯ: ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.
Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а всі зміни у сім’ях повинні були доповідатися міліції у триденний термін.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.
суботу, 16 травня 2020 р.
16 травня 2020 р. святкуємо День Європи в Україні
З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.
Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав.
пʼятницю, 15 травня 2020 р.
Проект Українське мистецтво- Європі!
16 травня 2020 р. святкуємо День Європи в Україні
У мене є думка, що людину, визначає та справа, якою вона займається.
А націю-Мистецтво, тонка енергія, яка робить нас дуже сильними, вирізняє серед інших,ідентифікує, збагачує та стає надпотужним ресурсом -плекати культурну спадщину, надихатися, та творити історію сьогодення.
Дякую- учням, коліжанам і батькам, яким були дотичні до Прекрасного.
четвер, 14 травня 2020 р.
Анонс! 15 травня! Долучаємось до онлайн вікторини: «Вгадай країну ЄС»
Анкета учасника онлайн-вікторини від Представництва ЄС
Вже втратив лік дням карантину?
• Забув, як виглядають твої друзі?
• Записався на 10 онлайн-курсів, але якось усе немає часу їх пройти?
Пропонуємо тобі як слід розім’яти свої мізки і виграти класні призи від Представництва ЄС!
В рамках святкування Дня Європи 2020 Представництва Європейського Союзу в Україні проведе онлайн-вікторину «Відгадай країну ЄС».
Коли? 15 травня о 16:00-17:00...
Вже втратив лік дням карантину?
• Забув, як виглядають твої друзі?
• Записався на 10 онлайн-курсів, але якось усе немає часу їх пройти?
Пропонуємо тобі як слід розім’яти свої мізки і виграти класні призи від Представництва ЄС!
В рамках святкування Дня Європи 2020 Представництва Європейського Союзу в Україні проведе онлайн-вікторину «Відгадай країну ЄС».
Коли? 15 травня о 16:00-17:00...
середу, 13 травня 2020 р.
вівторок, 12 травня 2020 р.
Увага! Розпочинаємо тиждень: Будуймо Європу в Україні
День Європи(16 травня) – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.
https://www.youtube.com/watch?v=c2uTqRS4N5c
Історія створення ЄС
https://www.youtube.com/watch?v=c2uTqRS4N5cпонеділок, 11 травня 2020 р.
Дистанційне навчання за розкладом
4 гр Історія України- Д/ф "Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939"
https://www.youtube.com/watch?v=3b6VQWP160g
https://www.youtube.com/watch?v=3b6VQWP160g
суботу, 9 травня 2020 р.
З Днем Перемоги, дорогі ветерани!
Це історія мужності та самоповаги Всіх- нескорених нацизмом.
і поки, кожен із них в памяті нашій живе...
Значить ми попираємо смерть.
Значить ми боремося проти війни.
Творча колаборація трьох навчальних закладів.
Мої колеги і учні, була з ними, і буду далі. Вони прекрасні
Люблю.
З Днем Перемоги, дорогі ветерани!
https://www.youtube.com/watch?v=PE-N5M_yAOY&t=2s
і поки, кожен із них в памяті нашій живе...
Значить ми попираємо смерть.
Значить ми боремося проти війни.
Творча колаборація трьох навчальних закладів.
Мої колеги і учні, була з ними, і буду далі. Вони прекрасні
Люблю.
З Днем Перемоги, дорогі ветерани!
https://www.youtube.com/watch?v=PE-N5M_yAOY&t=2s
пʼятницю, 8 травня 2020 р.
День пам’яті та примирення
Історична довідка
8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.
Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.
З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.
Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.
8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти !
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Historia magistra vitae
Перед самим обрієм далеко сидить на камені абсолютна, вічна Людина, що володіє ключем загадок...А. Бретон